Протокол Біткоін – це система правил, за якими працює перша у світі криптовалюта. Простіше кажучи – її програмний код. В даному випадку йдеться про «білий лист» проекту – «Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System», в якому прописані всі алгоритми, що стосуються створення та збереження транзакцій. Виглядає все це справа в такий спосіб.
Кожна транзакція містить кілька блоків даних:
• Унікальний ідентифікатор, поданий при подвійному пропусканні певної інформації через функцію SHA256
• Дані введення. Власне – джерело монет, які підлягають перекладу. Дуже часто він є висновком попередньої транзакції, тому гарантує, що на рахунку у власника є засоби для роботи.
• Сума переказу
• Висновок. Або адресу одержувача.
За рахунок того, що висновки однієї транзакції служать введенням іншої, забезпечується безперервність ланцюжка та можливість відстежити її до самого початку.
Всі створені переклади спочатку перевіряються – майнерами, повними вузлами та навіть «легкими» нодами, і лише після цього додаються до блоку. Який потім «майнтиться» і додається до вже існуючого ланцюжка.
Якщо коротко, то вся схема роботи виглядає так:
• Нова транзакція передається на всі вузли блокчейна
• Там вона додається до блоку, який планують видобути
• Ноди конкурують між собою за право першим вирахувати хеш. Оскільки вони використовують однакову інформацію, результат у них теж має бути однаковий.
• Перший вузол, який успішно впорався із завданням, додає до ланцюжка новий блок та отримує за нього винагороду.
• Інші учасники мережі перевіряють правильність обчислень та приймають або не приймають результат.
• Починається заповнення наступного блоку.
Також у рамках протоколу Біткоїн прописані й основні методи безпеки – робота алгоритму консенсусу та механізм візантійської відмовостійкості.
Що важливо – цей протокол може модифікуватись, але лише за згодою більшої частини учасників блокчейну. Якщо ж згодні з цим рішенням не всі, то відбувається хардфорк і ланцюжок поділяється на дві незалежні частини. В історії Біткоїна це відбувалося вже неодноразово. А необхідність зміни протоколу виникає регулярно – і для вирішення проблеми масштабування, і для забезпечення нових стандартів безпеки.
0 Комментарии