Одна з перших ідей технології була сформульована та викладена ще наприкінці ХХ століття. Фізик W.Scott Stornetta та криптограф Stuart Haber працювали в дослідному центрі Bellcore. Їх діяльність була спрямована на побудову криптографічно безпечного архіву, який надавав би спосіб зберігання записів, не розкриваючи при цьому їх зміст.
У 1991 році Haber та Stornetta розповіли про своє відкриття у статті How to Time-Stamp a Digital Document, опублікованій у журналі, присвяченій криптографії. Технологія називалася блокчейном, тому що розподілена електронна книга зберігає елементи даних у цифрових групах з тимчасовими мітками, які називаються блоками. Кожен блок включає буквенно-цифровий код, званий "хеш", і підсумовує дані. Хеш кожного завершеного блоку також з'являється в наступному блоці, це означає, що для зміни одного блоку необхідно змінити всі пов'язані з ним блоки. Це криптографічний "доміно" функціонує спільно для захисту від підробок або шахрайства.
У системі був використаний криптографічно зв'язаний ланцюжок блоків для зберігання документів з міткою часу. А в 1992 році в розробку були включені "дерева Меркла", що зробило її ефективнішою, дозволивши збирати кілька документів в один блок. Однак тоді запровадження цієї технології так і не відбулося.
2004 року з'явилася система RPoW (Reusable Prof of Work). Система працювала, отримавши невзаємозамінний Hashcash-токен, заснований на prof-of work і підписаний RSA, який потім міг бути переданий від людини до людини. RPoW вирішила проблему подвійного витрачання, зберігши право власності на токени, зареєстровані на довіреному сервері, який був розроблений з метою надання можливості користувачам у всьому світі перевіряти його правильність та цілісність у режимі реального часу. А вже 31 жовтня 2008 року о 14 годині 10 хвилин кілька сотень фахівців із криптографії, включених до закритого списку розсилки, отримали на свої електронні адреси листа, від тоді ще невідомого, Satoshi Nakamoto. Тема листа: "Bitcoin P2P e-cash paper".
0 Комментарии