Як працює блокчейн

 Ще зовсім недавно всі розрахунки проводилися готівкою. З розвитком всесвітньої павутини змінився спосіб передачі цінностей. Сьогодні, в епоху розподілених обчислень та автономних систем, у мережі стало зручніше та безпечніше працювати за допомогою нових технологій. Наприклад, блокчейн, де інформація рухається між різними людьми без участі обслуговуючого персоналу, а також обминаючи централізацію, де існує ймовірність, що шкідлива помилка в коді ПЗ допоможе хакеру забрати гроші або цінну інформацію.

Почнемо з того, що блокчейн (Block – блок, chain – ланцюг) – це децентралізована база даних, яка призначена для зберігання послідовних блоків з набором характеристик (версія, дата створення, інформація про попередні дії в мережі). Аналоговим прикладом його структури є нескінченно довгий металевий ланцюг, в якому не можна розірвати або поміняти місцями ланки.

А ще ланцюжок блокчейна можна уявити як книгу з можливістю додавати сторінки. Кожна нова сторінка пишеться в режимі он-лайн, а інші не можна відредагувати або видалити.

Основний рух у такій системі відбувається за допомогою транзакцій. Під час транзакції може виконуватися якийсь скрипт, або прописуватись якась замітка з даними. Тобто слово «транзакція» не дорівнює грошовому переказу і швидше означає спосіб обробки інформації всередині мережі.

Крім основних даних кожен блок має унікальний набір параметрів: nonce, хеш попереднього блоку, хеш поточного блоку і список транзакцій.

Щоб краще зрозуміти, як влаштовані переклади всередині мережі, знову представимо сторінку книги, де є така інформація:

Олег перевів Микиті 100 доларів.

Вася переклав Хуану 300 песо.

Микита підтвердив поповнення рахунку на 100 доларів.

В межах одного блоку може зберігатися кілька тисяч записів. Коли пам'ять у блоці закінчується, він закривається, підписується і переходить на новий блок у вигляді хеша або «відбитка».

Хеш — це якийсь набір символів, що має унікальний відбиток. Він формується виходячи з того, які транзакції і скільки зберігає в собі кожен блок.

У процесі обробки транзакцій постійно перевіряються хеші, після чого, як по піраміді, система піднімається до останнього хешу, де підтверджується цілісність і вірність всіх попередніх кодів, щоб блок закрився.

Якщо раптом комусь захочеться додати собі в гаманець пару сотень доларів без підтвердження з боку інших учасників мережі, то така транзакція вважатиметься невірною і перезапишеться тими хешами, що зберігаються у більшості вузлів. Тобто, якщо змінити хоч один байт, хоч одну точку, кому або нуль, то підсумковий хеш зміниться, і блокчейну доведеться перевіряти всі ці суми заново для того, щоб зрозуміти, правда це чи брехня.

З усього цього можна зробити висновок: мережа складається з блоків, які можна міняти тут і зараз, доки вони не зачинилися. Все записується у вигляді транзакцій з інформацією, яка шифрується як хеші і постійно зберігається в мережі кожного наступного блоку. Якщо змінити щось і не знайти цьому підтвердження у більшості учасників, то такі зміни просто не застосовуються, а блок вважатиметься невалідним.

Простими словами — у системі більше не вдасться підробити документи заднім числом, як би цього не хотіли навіть сотні людей, якщо загальна мережа контролюється мільйонами учасників.